Регіна Йонас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Регіна Йонас
Regina Jonas
Релігія:юдаїзм
Дата народження:3 серпня 1902(1902-08-03)
Місце народження:Берлін
Дата смерті:12 грудня 1944(1944-12-12) (42 роки)
Місце смерті:Освенцим
Країна: Німецький Райх
Основні інтереси:юдаїзм[1]
Вчителі:
Список
CMNS: Регіна Йонас у Вікісховищі

Регіна Йонас (нім. Regina Jonas; 3 серпня 1902, Берлін — 12 грудня 1944, Освенцим) — перша в сучасній історії жінка-рабин.

Біографія

[ред. | ред. код]

3 серпня 1902 року в Берліні в родині збіднілого торговця народилася Регіна Йонас. З дитинства відчувала особливий інтерес до вивчення івриту та історії євреїв, закінчила єврейську школу для дівчаток. В 11 років у Регіни від туберкульозу помер батько.

У 1924 році закінчила жіночу вчительську семінарію і почала викладати. Потім навчалася у берлінській Вищій школі Юдаїки — навчальному закладі, який готував рабинів реформістського напряму. У той час там навчалося кілька жінок, але жодна з них не претендувала на рабинське звання, але Регіни мала саме цю мету. Її дипломна робота була присвячена питанню: «Чи може жінка, відповідно до Галахи, обіймати посаду рабина?»[2].

Після завершення навчання провідні професори відмовилися підписувати її посвячення в рабини, і лише через п'ять років, в 1935 році, Макс Дінеман, один з лідерів об'єднання ліберальних рабинів Німеччини, знову проекзаменував Регіну і видав їй рабинські ліцензії.

За часів Другої світової війни багато рабинів виїхали з Німеччини. Це дозволило Регіні, хоч і неофіційно, виконувати обов'язки рабина і проповідника в різних громадах[3]. З травня по листопад 1942 року вона перебувала на примусових роботах на картонній фабриці «Елеком», де відповідно до свого покликання продовжувала підтримувати тих, хто впав духом.

У листопаді 1942 року разом зі старою матір'ю Йонас була відправлена ​​в «зразкове гетто» Терезин[4]. Там вона знову зустрілася зі своїм учителем, видатним реформістським рабином Лео Беком, який колись відмовився підписувати її диплом. Якийсь час вона служила під керівництвом психолога Віктора Франкла, читала численні лекції, в тому числі про становище єврейських жінок.

У 1944 році Регіна Йонас була депортована у Аушвіц (м. Освенцим), де і загинула.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Раввин Регина из лагеря Терезин. relevantinfo.co.il. Процитовано 28 січня 2018 року.(рос.)
  3. ↑ “I shall be what I shall be” - The Story of Rabbiner Regina Jonas. yadvashem.org. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018 року.(англ.)
  4. ↑ Regina Jonas. jwa.org. Процитовано 29січня 2018 року.(англ.)

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Регіна_Йонас&oldid=38118826